20 вересня 2010Ольга Вох

«Карта й територія»: урок географії від Уельбека

Мішель УельбекЩо пропонує Мішель Уельбек на розгляд цьогорічного Ґонкурівського комітету? Біографію митця на ім’я Жед Мартен. Герой стає відомим, фотографуючи предмети побуту та автомобільні карти, а згодом доробляється мільйонних статків, малюючи представників «простих професій» – різника, власника кав’ярні, ескорт-ґерл... Простота і прямота цих картин відповідає творчому методові самого Уельбека: безсторонньо фіксувати щоденне життя, первинні людські інстинкти та потреби.

 
26 травня 2010Ольга Вох

«Музей покинутих секретів»: «дорослий» роман для підліткової нації

Музей покинутих секретівУ недавньому інтерв’ю на «Буквоїді» Оксана Забужко порівняла українську державу з «важким підлітком», вказуючи на моральну крихкість і незрілість нашого посттоталітарного суспільства. У світлі цього влучного діагнозу роман «Музей покинутих секретів» виглядає як спроба письменниці дати розгубленому підліткові моральний орієнтир і скерувати його «переоцінку цінностей» у плідне річище.

 
2 лютого 2010Ольга Вох
категорії: кіно, кінорецензія

Ґензбур повертається

ҐензбурІлюстратор і художник Жоанн Сфар зважився на перший кінофільм, щоби «привнести до кінематографу частинку мого власного світу – світу коміксів, із ляльками, піснями, віршами та костюмами». Результат – 130 хвилин музики, поезії, незвичайних подій і фантасмагоричних персонажів, зібраних докупи навколо особистості Сержа Ґензбура.

 
14 лютого 2009Ольга Вох
категорії: блоґ-запис

Кілька слів про "Пациків" Дністрового (червень 2007)

"Пациків" Дністрового можна прочитати кількаразово, але так і не знати, роман це чи не роман, постмодерний він чи не постмодерний. Це просто історія банди (важких) петеушників часів перебудови та головного героя (він же оповідач, він же тезка автора) - демонстративного гопа Толяна. Перше враження від книги - це найсвіжіша і найвдаліша наша проза року так із 2000-го. Що ж такого ...
 
14 сiчня 2009Ольга Вох
категорії: фото

Статті

12obruchiv
 
 
14 сiчня 2009Ольга Вох

Андрухович vs Артур Пепа: На шляху до «зовсім іншого роману»

У «Дванадцяти обручах» Юрій Андрухович устромив своє перо в самісінький нервовий центр нашого з вами тут-і-зараз - ось вона, саме ЦЯ Україна в саме ЦЮ добу, до болю знайома і до болю незахищена в своїй «олігофренічній безпорадності». Ця Україна має цілий набір ознак посткомунізму і вічні запитання на устах: звідки ми, хто ми і куди йдемо?  Відповідь на ці запитання буде іншою, ніж у «класичного» Андруховича початку 90-х.

 
3 грудня 2006Ольга Вох
категорії: стаття

«На перехресті»: модернізм як ліки проти комплексу меншовартості

Anatol Petrytskyi - KompozyciyaЄ принаймні дві речі, які мені подобаються в Українському музеї в Нью-Йорку. По-перше, це його здатність об’єднати під одним дахом колекцію плахот, смушанок та верет (подарунок від Ющенка, а хто б сумнівався) і триметрові еротичні полотна модерніста Всеволода Максимовича. По-друге, це прагнення музею бути не тільки місцем побачень для діаспорян, а й самоцінним культурним об’єктом на карті міста. Подаючи зразки української культури під кутом загальнолюдських цінностей, цей заклад згадується в туристичних путівниках як одна з найпомітніших приваб космополітичного району Іст-Віледж на Мангеттені.

Сторінки: 212next
    Ctrl →